Для України 1932-1933 роки стали часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Жорстокість Голодомору полягає перш за все в тому, що голод не був наслідком стихійного лиха або неврожаю, він став результатом цілеспрямованої політики московського тоталітарного режиму. Упродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. За комуністичного режиму навіть говорити про голод тих років було суворо заборонено.
Є всі підстави вважати, що Голодомор був спеціально спланованим московським комуністичним режимом злочином, метою якого було знищити українців як національну групу, що усвідомлювала себе як націю і готова була за сприятливих умов проголосити незалежність.
Станом на сьогодні Голодомор 1932 – 1933 років офіційно визнали геноцидом такі країни: Австралія, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Ірландія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Молдова, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Румунія, Угорщина, Чехія, а також 23 штата США – Вашингтон, Орегон, Вісконсин, Іллінойс, Пенсильванія, Нью-Джерсі, Нью-Йорк та інші. Ще низка країн засудили Голодомор як акт винищення людства – це Андорра, Аргентина, Іспанія, Італія, Словаччина, США, Чилі.
Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 431/2007, в Україні запроваджено День пам’яті жертв голодоморів, який відзначається щороку у четверту суботу листопада.