1 вересня ‒ традиційно свято старту нового навчального року. Та на тлі війни воно набуває особливого змісту — стає актом непохитності й віри в майбутнє. Під час заходу ми говорили про кілька ключових речей.
- Глобальні виклики освіти під час війни
Безпека залишається першою умовою. Укриття, змішані формати занять і чіткі алгоритми дій під час тривоги ‒ це вже частина освітньої інфраструктури.
Мобільність знань. Студенти нерідко змінюють міста чи навіть країни, тож навчальні програми мусять легко “переїжджати” разом із ними.
- Альтернативні платформи для продуктивного навчання
- Платформа Львівської медичної академії імені Андрея Крупинського «Moodle»
- Coursera for Ukraine, Udemy, Prometheus ‒ курси з ІТ, менеджменту, мов.
- Discord-табори та Telegram-кластери ‒ швидкий обмін матеріалами й живі обговорення.
Завдяки хмарним сервісам викладачі можуть оперативно коригувати контент, а студенти ‒ навчатися навіть із бомбосховища.
- Трикутник підтримки: психологи – батьки – волонтери
Психологи допомагають долати тривожність, вигорання й втрати концентрації.
Батьки стають медіаторами між навчальним закладом та домом, створюють мікроклімат довіри.
Волонтери забезпечують гаджети, інтернет-точки й, головне, відчуття плеча поряд.
- Освіта як форма спротиву
Кожна вивчена тема, кожен складений іспит ‒ це «+1» до майбутньої відбудови країни. Наші студенти вже сьогодні проектують дрони, пишуть код для кібербезпеки й опановують медичні алгоритми, які рятують життя на фронті та в тилу.
День знань-2025 показав: навіть у найтемніші часи світло освіти не згасає. Воно пульсує в укриттях, онлайн-аудиторіях і волонтерських центрах, доводячи, що культура й наука ‒ це наші незламні рубежі. Тож продовжуймо вчитися й підтримувати одне одного ‒ поки є знання, є Україна.
