Запис Рада безбар’єрності спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.

Запис Саміт: “Синергія дії: реабілітація – медицина – логопедія – інклюзія”. спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.

Запис Міжнародна науково-практична конференція: «Професійна освіта та занятість осіб з особливими потребами: інноваційні підходи спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.

Національного тижня безбар’єрності в Україні

#тиждень_безбарєрності

При підготовці інформаційних повідомлень/новин рекомендуємо використовувати:

1. Довідник безбар’єрності –  https://bf.in.ua/   
2. Гайд безбарʼєрних подій – коли можемо проводити події для всіх без виключень
3. Брендбук з безбар’єрності – https://barrierfree.crevv.com/ 
4. Рекомендації щодо викладення інформації суб’єктами владних повноважень у форматах, що забезпечують доступність її сприйняття –  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1046-2023-%D1%80#Text 
5. Типові рішення щодо використання кольорів та дизайну оформлення комунікації в рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року  – https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/rekomendacziyi-brendbuk.pdf 

Комунікаційні цілі

1. Підвищити рівень обізнаності

• донести широкому загалу, що безбар’єрність — це коли люди можуть, рухатися вільно, навчатися, працювати, подорожувати незважаючи на інвалідність, вік, стать, та інші характерні риси. Це про зручність і повагу до потреб кожного та кожної;
• пояснити, як безбар’єрність впливає на наше спілкування один з одним, якість життя, економіку, розвиток суспільства.

2. Сформувати позитивне ставлення

• викликати емоційне розуміння: через особисті історії, кейси, інтерв’ю;
• показати безбар’єрність як нову українську цінність – сучасну, потрібну, людяну і досяжну.

3. Підкреслити роль кожного

• дати чітке розуміння, що створення безбар’єрного середовища — це не лише завдання влади, а спільна справа бізнесу, громади, кожного з нас;

• показати приклади простих дій, що змінюють ситуацію: від правильного мовлення до зміни маршрутів чи адаптації простору.

4. Мотивувати до дії

• закликати до ініціатив: участі у подіях, поширення інформації, створення доступного простору;
• мотивувати місцеві ініціативи: запуск проєктів, зміни в інфраструктурі.

Цільові аудиторії кампанії та ключові повідомлення

 1. Громадяни України (усі вікові групи, різні регіони)

Мета: Формування розуміння, що безбар’єрність — це вигідно та зручно для всіх.

Ключові повідомлення:

• Безбар’єрність — це коли дитячий візок, милиці чи старість не є перепоною.
• Інклюзивне середовище — це комфортне місто (село) для кожного.
• Твоє ставлення та поведінка — вже частина безбар’єрного світу.
• Безбар’єрність створює простір можливостей для кожного з нас.
• Те, що зручно для когось іншого — зручно і для тебе.

2. Органи влади (ЦОВВ, ОВА, ОМС)

Мета: Активне включення в реалізацію Національної стратегії безбар’єрності.

Ключові повідомлення:

• Безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру, а про повагу і гідність.
• Ми не просто адаптуємо — ми відкриваємо можливості.
• Ми не чекаємо змін — ми їх ініціюємо.
• Залучення громади — ключ до сталих рішень.
• У співпраці з бізнесом та громадянським суспільством ми створюємо нову якість життя.
• Реалізація безбар’єрності — це частина євроінтеграції.
• Пишаймося тим, що змінюємо країну на краще — з громади, з міста, з району.

Наративи напрямів безбар’єрності

1. Фізична безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли ти можеш вийти з дому й не боятись першого бордюру. Коли міський простір — не виклик, а запрошення.

Безбар’єрність — це коли ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинить тебе на наступному кроці. Твоє місто має бути для тебе — не лише на словах.

2. Інформаційна безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли ти можеш зрозуміти написане з першого разу. Бо доступна мова — це прояв поваги, а не спрощення.

Безбар’єрність — це коли ти можеш не витрачати сили на розшифрування — бо інформація має бути зрозумілою одразу.

3. Суспільно-громадянська безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною суспільства, не підлаштовуючи себе під його уявлення про “норму”. Бо сильна громада — це різна громада.

Безбар’єрність — це коли ти можеш брати участь у суспільному житті на рівних. Коли твої думки важливі незалежно від того, чи ти говориш уголос, жестами чи через екран.

4. Освітня безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли можеш навчатися в будь-якому віці. Коли школа, університет, онлайн-курс — відкриті для всіх, хто хоче знати більше.

Безбар’єрність — це коли ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чи формату навчання. Знання мають бути відкритими для всіх.

5. Цифрова безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути онлайн на рівних умовах. А не залишатися осторонь через незручний чи непродуманий інтерфейс.

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною цифрового світу — не залежно від віку, досвіду чи стану здоров’я.

6. Економічна безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли можеш працювати, коли хочеш. І коли тебе оцінюють за справу, а не за вік, стать чи стан здоров’я. 

Безбар’єрність — це коли ти можеш працювати, бо маєш хист, знання  та бажання, а не “відповідний профіль”. А роботодавець дивиться на твій фах і  твій досвід, а не лише стать та вік.

Наративи тижня

1. Безбар’єрність — це коли ми можемо , а не про наші обмеження.
   Це шанс на вільне життя, навчання, роботу і самореалізацію для всіх.
2. Вільний доступ — це шлях до незалежності та самостійності.
   Коли середовище зручне — відкривається весь світ.
3. Доступне суспільство — суспільство рівних стартів.
   Безбар’єрність гарантує можливість кожному реалізувати свій потенціал.
4. Різноманіття — це ресурс, а не проблема.
   Кожен має талант, і суспільство має дати простір його реалізації.
5. Сильна країна — та, де є можливості для кожного.
   Військові, молодь, люди з інвалідністю, старші — усі мають право бути активними.

Також можете включати в інформаційні повідомлення/новини згадку та/або тег сторінок:

Першої Леді України Олени Зеленської (офіційні сторінки в Facebook, Instagram, Twitter) як ініціаторки впровадження політики безбар’єрності;

Радниці-Уповноваженої з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної (офіційні сторінки в Facebook, Instagram);

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (офіційні сторінки в Facebook, Instagram).

Запис ТИЖДЕНЬ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.

Запис Інклюзивна освіта. Відкрите заняття на кафедрі фармації. спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.

Запис Екскурсія в медичну лабораторію спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.

Запис Участь студентів факультету 2 у змаганнях з керлінгу спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.

Тому для структур та організацій що бажають просунутися на шляху безбар’єрності, важливо усвідомлювати, які саме деталі мозаїки є, а які ще потрібно додати.

І цікавим варіантом, як це може бути зроблено є політика безбар’єрності громадської організації “Асоціація жінок-юристок України ЮрФем”, яку вона розробила разом з громадською організацією “Безбар’єрність”.

Розповідаючи про політику безбар’єрності, вони розбивають свою діяльність на окремі напрямки та відзначають, що вже робиться, а що потрібно зробити, щоб користуватися їхніми послугами було комфортно людям різного віку, статі, стану здоров’я тощо.

Наприклад, проводячи офлайн заходи, ЮрФем:

– забезпечує різні варіанти заповнення реєстраційної форми (онлайн та телефонним дзвінком).

– ретельно готує набір запитань форми реєстрації (про необхідність надання послуг перекладу жестовою мовою, іноземного перекладу, супроводу, забезпечення логістичних потреб, врахування харчових вподобань;

– подає повідомлення про обробку персональних даних, належно їх зберігаємо і збираємо тільки в обсягах, які справді необхідні (при наявності реєстрації);

– зʼясовуємо чи на локації достатня кількість зрозумілих та помітних інформаційних вказівників, зокрема, встановлюємо вказівники руху до укриття та шляхів евакуації;

В майбутніх заходах планується імплементувати наступний перелік заходів:

для людей на кріслі колісному виокремити місця, ближче до виходу;

При виборі приміщення для проведення офлайн подій, будемо надавати перевагу тому приміщенню, яке має пологий вхід або обладнане пандусом з нормованим ухилом та має ліфт (ідеальний вхід та вихід повинен мати безперешкодний доступ з ганку до приміщень першого поверху,

Звертаємо увагу на попереджувальну тактильну плитку, освітлення, навіс, автоматичні двері (або бути оснащені кнопкою автоматичного відкриття), мати ширину просвіту – 900 мм і більше.

Предмети інтер’єру в коридорі не повинні ускладнювати пересування маломобільних груп населення, ширина проходів при двосторонньому русі становить – не менше 18 м, поверхня рівна та гладка);

Повний текст, що описує політику безбар’єрності цієї ГО можно знайти за посиланням в коментарях.

Я ж хочу зазначити, що цей документ не лише чудово представляє бачення безбар’єрності цієї Асоціації, а й може використовуватися як простий чек-ап для будь-якої організації, яка проводить заходи та надає різноманітні послуги та бажає, щоб вони були доступними для всіх учасників без виключення.

Запис Політика безбарєрності спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.

Запис Засідання Ради Безбарʼєрності під головуванням прем’єр-міністра Денис Шмигаль спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.

    Продовжується робота над законопроєктом щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Вже працює програма компенсації фактичних витрат на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. На кожного працівника з першою групою інвалідності роботодавці можуть отримати до 106,5 тисяч гривень, з другою — до 71 тисячі гривень. До речі, за цією програмою вже було компенсовано витрат роботодавців на суму понад 2 мільйони гривень. Розширено перелік фахів, навчання яким підтримується системою ваучерів від центрів зайнятості.

   Вся система реабілітації має кінцевою метою не просто відновлення людини заради відновлення. Мета — дати людині можливість жити активним незалежним життям, в тому числі — працювати.

   І такий акцент на працевлаштуванні робиться не просто так. На це дуже багато різних причин.

   Перша та найголовніша: робота — це не просто джерело доходу. Це можливість жити незалежним життям. Це важливий елемент соціальної взаємодії, це можливість зробити свій особистий внесок в життя громади та країни, можливість підтримувати свою родину. Це можливість допомагати, а не лише отримувати допомогу. Робота — це те, що допомагає розкрити свій потенціал та дізнатися більше про свої можливості.

   Вкрай важливо допомогти кожній людині знайти роботу, яка б відповідала її можливостям та потребам, її бажанням і талантам. Іноді для цього потрібне додаткове навчання, іноді — облаштування робочого місця, іноді — зміни в законодавстві. І завжди — ставлення до всіх людей, як до рівних членів суспільства.

  Але є ще одна причина, чому зараз працевлаштування людей з інвалідністю — на часі.

  Зростає кількість людей з інвалідністю. З різних причин. Це і захисники та цивільні люди, які отримали травми через війну, і загострення хронічних захворювань чи поява нових. Зараз в Україні налічується понад 3 мільйони осіб з інвалідністю, хоча до початку повномасштабного вторгнення ми казали про 2,7 мільйонів людей з інвалідністю. Так само зростає частка людей пенсійного віку.

  Нам важливо дивитися на факти без рожевих окулярів та усвідомлювати реальність такою, яка вона є. В країні росте частка людей, яким потрібна соціальна підтримка та зменшується частка людей, які наповнюють бюджет, з якого ця допомога надається.

  Тож кожна людина, яка працює і платить податки, робить вагомий внесок в питання стратегічної безпеки та сталості України.

  Можна привести ще більш простий аргумент: чого б хотів кожен із нас особисто для себе:

чи все життя отримувати допомогу і залежати від соціальних структур?

чи бути самостійними, працювати, вести повноцінне життя?

   Флагманський проєкт Міністерство економіки України “Робота без бар’єрів”, реалізується на виконання Стратегії створення безбарʼєрного простору в Україні, яка розроблена за ініціативи першої леді Олена Зеленська.

Запис Робота без барʼєрів спершу з'явиться на Львівська медична академія імені Андрея Крупинського.